Ua
+380 показати номер +38 095 19 19 190
Залиште заявку

ВСУ прокуратурі – друг і товариш! Не вірите? Читайте!

Розглянута ВСУ справа №638/8636/17-ц від 13.05.2020 було закрита правовим висновком, згідно з яким бездіяльність прокуратури не є доказом заподіяння моральної шкоди, отже, компенсуванню не підлягає!

Спочатку позов ініціював громадянин, який вважає, що бездіяльність правоохоронної системи карається? Він вирішив, що стягнення компенсації моральної шкоди з прокуратури, що не захистила його цивільні права – цілком реалізований захід!

Мотивував свою вимогу тим, що він кілька разів протягом 3 років звертався в прокуратуру з заявами про вчинення кримінальних правопорушень, але прокуратура його повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносила і своєю бездіяльністю порушила вимоги ст. 214-й КПКУ.

На думку позивача, таким ставленням йому завдано моральної шкоди, адже він тривалий час відвідував суди різних інстанцій для відновлення своїх порушених прав.

Також, з вини прокуратури стан його здоров’я значно погіршився і він, як інвалід 2 групи, повинен був пройти курс лікування.

Суд першої інстанції прийняв сторону громадянина і зобов’язав державу заплатити позивачеві за бездіяльність прокуратури, але, на жаль, у ВСУ з цього приводу була інша думка.

 «Позивач свої страждання оцінив в 647 тис. грн., а суд першої інстанції, задовольнив позов – в 10 тис. грн.! Рішення було мотивоване тим, що позивач факт наявності моральних страждань довів, а от їх «ціну» обгрунтувати не зміг! Апеляція з цим повністю погодилася!»

Верховний Суд…

повірив доказам прокуратури про те, що цей орган нічого такого не робив і що тільки лише факт звернень позивача із заявами в правоохоронні органи свідчити про порушення його прав не може!

Прокуратура «виправдалася» також тим, що позивач реалізував своє право на оскарження рішень держорганів, а вона діяла в рамках реалізації функцій контролю!

ВСУ «відібрав» у позивача навіть присуджені 10 тис. грн., погодившись з тим, що ст. 56 КУ надає право кожному на відшкодування шкоди за рахунок держави, якщо вона завдана органами влади при здійсненні ними своїх повноважень, але не в цьому випадку, оскільки …

Для наявності підстав зобов’язання відшкодування шкоди відповідно до вимог ст. 1 174 ЦКУ необхідні: незаконне рішення (дії або бездіяльність) органу держвлади, наявність шкоди, протиправність дій його заподіювача і причинний зв’язок між дією і шкодою.

Тобто, Позивач повинен був привести всі ці аргументи і довести їх належним чином! Він цього не зробив, отже, претендувати на моральну компенсацію не має права!

12.08.2020

380

Вас може зацікавити
Суд покарав поліцейських за грубе проведення обшуку

Скажімо так, рішення Дніпровського апеляційного суду у справі 199/6247/20 від 16.06.2021 — не безпрецедентний випадок, але на увагу заслуговує, оскільки… В Україні зараз немає усталеної судової практики щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів. Є самотні судові рішення, одне із яких ми аналізуємо. Ця судова інстанція задовольнила МІЛЬЙОННИЙ позов про відшкодування моральної шкоди […]

Адвокатський захист у суді: основні способи, особливості

Якщо конкретна справа дійшла до судового розгляду, дуже важливо заручитися підтримкою досвідченого адвоката, який має знання, навички та всі інші ресурси. Він зможе точно підібрати найефективніший спосіб захисту в суді у кожній конкретній ситуації. Від цього залежить можливість досягнення успішного результату. Основні особливості адвокатського захисту у суді Адвокатський захист у суді відіграє ключову роль у […]

Основи грамотного складання позовної заяви про стягнення боргу

Складання позовної заяви про стягнення боргу є важливим та відповідальним юридичним кроком. Тому є сенс заручитись підтримкою співробітників перевіреної юридичної фірми. Вони розкажуть точно, як правильно скласти позовну заяву про стягнення боргу, щоб потім не виникало жодних зайвих питань та проблем. Декілька причин, з яких для складання позовної заяви варто звернутися до фахівців Іноді потрібно […]

Умови «поворотності» боргу за розпискою роз’яснив ВСУ

Аналіз постанови ВСУ у справі № 524/4946/16-ц від 08.07.2019, що відповідає на запитання, що має бути зафіксовано у борговій розписці, щоб повернення боргу не стояло під питанням. Професійна юридична консультація – усім, хто займає та позичає! Боргова ситуація спочатку До суду звернувся громадянин із позовом про стягнення боргу за розпискою — майже півмільйона гривень, які […]

Договірні зобов’язання і розстрочка судового рішення

Велика Палата ВСУ правовим висновком у справі № 916/190/18 від 04.06.19 відповіла на питання, чи припиняє розстрочка виконання судового рішення договірне зобов’язання? Згідно з оприлюдненим висновком розстрочка по суті лише впливає на саму процедуру примусового виконання рішення, при цьому природа договірної заборгованості залишається незмінною, оскільки: Актуальний законодавчий порядок припинення зобов’язання або відкриття виконавчого провадження за […]

Право власності на частку у спільному майні: юридичні тонкощі підстав припинення

На тому, що право власності є конституційним, отже непорушним і ніхто не може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні, не будемо зупинятись. Мета даної публікації ― інформація про нюанси припинення права власності на частку у спільному майні, адже саме це право частіш за все стає предметом спорів та обмежень у реальному житті. Загалом існує […]